Сучасним олівцям не більше за 200 років.
Приблизно 500 років тому в шахтах міста Камоорленд в Англії був виявлений графіт.
Вважається, що тоді ж почали виготовляти і графітові олівці.
У німецькому місті Нюрнберг знаменита сім’я Фабер з 1700 року почала виготовлення олівців, використовуючи графітовий порошок, але не зовсім успішно. Нарешті, в 1795 році якийсь Конт винайшов олівці, виготовлені з
суміші графіту і деяких сортів глини й обпалені в печі.
Ця технологія використовується і сьогодні.
«Прості» олівці виготовлені з графіту, який залишає на папері темний слід. При виробництві олівців сухий порошок графіту змішують з глиною і водою» Чим більше глини, тим твердіше олівець, більше графіту – м’якіше грифель.
Після утворення з суміші тістоподібної пасти її пропускають через формувальний прес, отримуючи тонкі липкі мотузочки. Їх розпрямляють, розрізають по розміру, сушать і направляють в піч для випалення. Дерев’яні заготівлі з кедра або сосни розрізають навпіл по довжині й вирізають канавку для грифеля. Обидві половинки з грифелем потім склеюють. Дощечки розрізають на олівці, зовнішня їх сторона полірується.
Сьогодні виготовляється понад 300 видів олівців для різних видів діяльності. Можна придбати прості олівці різної твердості або замовити олівці 72 кольорів! Існують олівці для нанесення написів на склі, тканині, целофані, пластмасі і кіноплівці.
Існують олівці, що використовуються в будівництві і залишають слід на поверхні, що знаходиться на відкритому повітрі протягом декількох років!
Джерело: znajko.ru |
