П`ятниця, 26.04.2024, 14:06
Технології - сайт для учителів трудового навчання
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [21]
Сквирська ЗОШ №1

Учнівський сайт
Сайт учителя географії
Сквирська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
Сайт учителя української мови
Сайт галузі "Технології"
Сайт "Світ історії""

Хто на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика
...

ВІРТУАЛЬНЕ МЕТОДОБ'ЄДНАННЯ

Трудове навчання

 

Головна » Статті » Мої статті

Які міри довжини і ваги використовували наші предки?
У наш час ми, не замислюючись, робимо обчислення в метрах, грамах, літрах і т.д. Адже це зручно, єдина система СІ влаштовує майже всіх. Але, природно, так було не завжди. І ось, починаючи з найдавніших часів язичництва, аж до 19 століття, наші предки користувалися іншими мірками і одиницями. Нерідко ми чуємо слова: Пуд, сажень, золотник – але, скільки це в перекладі, не знаємо. Ось деякі величини:

Міри ваги:

1) Російська пуд = 16,38 кг.
Пуд – давньоруська одиниця ваги. Згадується, зокрема, в грамоті Всеволода Мстиславовича (1134-35 рр.)..
Згідно з «Арифметиці Магницького» (петровські часи) 1 пуд = 40 фунтам або 30 ансирям. У XIX столітті пуд дорівнював 40 російським фунтам (російський фунт = 32 лота або 96 золотників).
Московський пуд – 6 / 7 звичайного пуди.

2) Золотник – мала міра ваги = 4,1 м.
У стародавній Русі часто використовувалася ювелірних справ майстрами.Наприклад, є така приказка «малий золотник, але дорогий!». Золотник = 1 / 9216 фунта або 96 часткам.

3) капь – стародавня одиниця ваги = 65,52 кг.

Відома з кінця XII століття. В кінці XIII століття затверджена в 4 пуди.

4) кадь – стародавня міра сипучих тіл.
Кадь в XVII столітті дорівнювала 2 чвертям і вміщала 12 пудів звичайних або 14 московських пудів зерна. Більш давня назва каді – кайданів (стародавня баддя, кована залізом – обручами).

5) Куль (раніше Мех) – міра сипучих тіл різної ваги (Москва, XVII століття). Згадується в літописах.

6) Гарнець (у перекладі з давньоруської – горщик).
У Польському Царстві вживався до 1849 р., поділявся на 4 кварти = 4 літри.
В Галичині вживався до 1857 р. = 3,85 літра (по Южакова).
Общевосточнославянская міра сипучих тіл. Відома така приказка: «Знайдеться купець і на дірявий гарнец!»

7) Четверик = 26,25 літра. Міра ємності в Росії. В одному четверике 8 гарнців, 1 / 8 чверті.

осьмина (осьмина, вісьмушка).
Міра сипучих тіл рівна половині чверті (105 – 125 літра). (За «Бібліотеці Фольклору».)

9) Половник. Міра молоченого хліба. (В «Руській правді» в ополоника обчислюється дохід хліборобів.)

10) Корець. Міра для зернового хліба і меду (пиття) розміром близько 1 гарнца. У Польщі також міра рідин (устар.) – близько 10 відер.

11) Уборок. Старовинна російська міра невеликої місткості – близько щоденної порції зерна (по «Руській Правді»).

12) Зобніца. Зоб – корм (др.-рус.). Древнепсковская хлібна міра.
Ділилася на полузобенья і чверті. Приблизно дорівнювала 10 пудам борошна.(Згадується: псковські літописи XIV – XVI ст)

Міри довжини:

1) Верста. «Нам з ним – не в версту стати!” – Він мені не рівня (приказка).
Імовірно слово «верста» походить від давньоруського «вервста». Звук «в» стерся в розмовній мові. Слово сходить до стародавнього «шнур», «вервленіе» – промір, вимір простору.
«Верстати» – міряти у довжину (стар.)
«Надолужувати» – наздоганяти, поспішати.
«Верстання» – вимірювання відстані, простору. («Земне верстання» – промір (вервленіе) наділу.)
а) Російська верста = 500 сажнів = 1500 аршин = 1066,8 м.
б) Коломенська верста = 700 сажнів. Стара верста.
в) Мірна верста = 1000 сажнів (1629г.). У 1649р. встановлена ​​укладенням в 1000 сажнів трьохаршинною.
Одночасно існувала верста в 500 сажнів «царських».
Аналог версти – «терені» (др.рус.) – Трохи більше кілометра.
г) Терен = 700 сажнів з половиною (XV ст.)
д) Терен = 1000 сажнів (1629 р.)

2) Сажень
а) Сажень – Махова сажень – Перехоплення – відстань між вказівними пальцями розлучених рук = 2,13 – 2,36 см. (Сахаров).
б) Коса сажень – імовірно відстань від пальців витягнутої вгору руки до пальців відставленої злегка в бік протилежної ноги.
в) Сажень російська = 3 аршини = 48 вершка.
г) «Друкована сажень» – точна міра довжини з печаткою, що засвідчує її точність.(Нехибне мірило).

3) Аршин = 0,711 м.
Колівратні аршин (др. рус.) – Міра площі – аршин в квадраті.

4) Бадог (батіг) = полсажені = 1,06 м. Ходова захід при будівельних роботах, так зване «правило» у теслярів.

5) П’ядь (п’ядь) – відстань між великим і вказівним пальцями руки (др. рус.).
Аглицьких п’ядь = 22,86 см. (Введено в петровські часи).

6) Вершок
а) Вершок = 4,4 см. = 1 / 16 аршини (по «Торгової книзі»).
б) Вершок = 1 +11 / 16 англійського дюйма (ТАРС, 1554 р.)
в) Вершок = 1 +3 / 4 англійського дюйма (Южаков, XIX ст.)
Категорія: Мої статті | Додав: toshka (24.02.2012)
Переглядів: 2779 | Рейтинг: 4.8/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Block title

Антонівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Буківський НВК І-ІІІ ст.
В.Половецький НВК І-ІІІ ст.
Горобіївський НВК І-ІІІ ст.
Дулицьке НВО І-ІІІ ст.
Кривошиїнське НВО І-ІІІ ст.
Оріховецький НВК І-ІІІ ст.
Пищиківська ЗОШ І-ІІІ ст.
Пустоварівський НВК І-ІІІ ст.
Самгородоцька ЗОШ І-ІІІ ст.
Шамраївський НВК І-ІІІ ст.
Сквирська ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Сквирська ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Сквирська ЗОШ І-ІІІ ст. №3
Сквирський НВК
Сквирська ЗОШ І-ІІІ ст. №5
Сквирський ліцей
К.Гребельський НВК І-ІІ ст.
М.Лисовецький НВК І-ІІ ст.
Рогізнянський НВК І-ІІ ст.
Тхорівський НВК І-ІІ ст.
Чубинецький НВК І-ІІ ст.
Рудянське НВО І-ІІ ст.
Шапіївський НВК І-ІІ ст.
Сквирський РЦДЮТ

Сквирська ДЮСШ

Навчальне середови

Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Архів записів
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz