Процес отримання патенту в Україні починається з подачі заявки, яка має відповідати всім вимогам щодо її оформлення. Після цього заявка проходить експертизу. Про особливості цієї процедури щодо отримання прав на винаходи та корисні моделі розповіли фахівці Державного підприємства "Український інститут промислової власності”.  

Тонкощі експертизи заявок на винаходи та корисні моделі

Процес отримання патенту в Україні починається з подачі заявки, яка має відповідати всім вимогам щодо її оформлення. Після цього заявка проходить експертизу. Про особливості цієї процедури щодо отримання прав на винаходи та корисні моделі розповіли фахівці Державного підприємства «Український інститут промислової власності».

5 квітня 2011 року в конференц-залі Інституту відбувся семінар «Особливості експертизи заявок на винаходи та корисні моделі», організований Державною службою інтелектуальної власності України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Інститутом.

Роботу заходу розпочав Володимир Дмитришин, заступник голови Державної служби інтелектуальної власності України, окресливши значення таких заходів та повідомивши про майбутні плани:

– Не викликає сумніву те, що експертиза заявок на винаходи та корисні моделі – дуже складний процес, на ході якого позначаються певні об’єктивні та суб’єктивні фактори. Удосконалення цього процесу має дуже велике значення: з одного боку, воно забезпечить можливість набуття авторами прав на зазначені об’єкти ІВ, а з іншого, – підвищить якість та ефективність експертизи.

Держслужба має великі та амбітні плани. Відповідно до концепції розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності до 2015 року Інститут має на меті стати міжнародним пошуковим органом (МПО), і для цього має всі можливості.

Лев Глухівський, перший заступник директора Інституту, нагадав учасникам семінару, що минулого тижня в стінах українського закладу експертизи проходив міжнародний семінар, який перетворився на триденний тренінг з актуальних питань сфери інтелектуальної власності. І наголосив, що навчальні заходи для спеціалістів з ІВ проводяться на постійній основі.

– Цей семінар є щорічним заходом, а за рік сталося багато змін. Одна з найголовніших подій – це впровадження тестового режиму електронної подачі та розгляду заявок. Поки що невід’ємною частиною електронної заявки є паперовий її відповідник, але ми працюємо над усуненням такого дублювання. Щоб відбулися необхідні зміни, має, перш за все, дещо змінитися законодавство щодо цього питання. Що ж до статусу МПО, то Інститут справді рухається великими кроками в напрямі його здобуття. Сьогодні ми обговоримо питання, вирішення яких допоможе експертам підвищити рівень якості та ефективності своєї роботи», – зазначила Наталія Петрова, начальник відділення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та топографії інтегральних мікросхем.

Провідні фахівці Інституту розкрили у своїх доповідях актуальні питання відповідно до тематики семінару. Юлія Колотілова, головний експерт відділення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та топографії інтегральних мікросхем, виступила з презентацією стосовно імплементації досвіду міжнародних пошукових органів для здійснення патентно-інформаційних пошуків під час проведення експертизи винаходів. Експерт розповіла про основні підходи, які використовуються патентними відомствами, що мають статус МПО, у процесі проведення патентно-інформаційних пошуків. І наголосила, що експерти Інституту використовують такі самі методи на високому якісному рівні:

– Проводячи експертизу заявок на винаходи, особливу увагу в Інституті, так само як і в інших відомствах, які вже отримали статус МПО, приділяють забезпеченню контролю якості. В Інституті практикуються обов’язкова перевірка експертного проведення пошуку – керівником відділу або головним експертом – і вибіркова перевірка (близько 5 %) – головним експертом відділення.

Про успішну роботу семінару розповіла одна з модераторів заходу Наталія Петрова:

– Слухачі ставили безліч найрізноманітніших запитань про оформлення й подачу заявок. Доповіді учасників здебільшого стосувалися не експертизи, а помилок, які трапляються під час оформлення заявки і які призводять до подовження строку діловодства за нею. Особливу увагу приділили тому, щоб заявники дотримувалися ясності викладення інформації в заявці й чітко розуміли, які саме об’єкти вони заявляють.

Також провідні експерти Інституту пояснювали аудиторії, у чому програє національний заявник. Адже український патент видається на щось одне – чи то на пристрій, чи то на спосіб, – тому такі патенти складно впроваджувати. Наш ринок насичений іноземними патентами тому, що ними технологія захищається комплексно – патент видається на пристрій, спосіб, речовину та її склад. Такі патенти швидко впроваджуються, оскільки відразу зрозуміло, що потрібно зробити на підприємстві, щоб розпочався випуск продукції.

Також Наталія Петрова закликала заявників подавати заявки на винаходи, які знайдуть своє застосування:

– Напевно, процес мислення у винахідника відбувається не так, як у пересічних людей: у їхніх головах з’являються найрізноманітніші ідеї – від склянки без дна до літаючих черевиків. Безперечно, чимало незвичайних винаходів має право на життя: та сама склянка може виготовлятися з надлегких матеріалів або бути складною. А завдання патентознавця – направити заявника в найбільш раціональне русло діяльності, турбуючись, перш за все, про те, щоб праця винахідника була затребувана.