Технології

Інструктивно-методична нарада з трудового навчання

toshka — Wed, 15 Aug 2018 08:19:52 GMT

Інструктивно-методична нарада з трудового навчання від 15.08.2018 року Київська область

$CUT$

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 03.07. 2018 р. № 1/9-415

toshka — Fri, 06 Jul 2018 14:11:53 GMT

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році

Трудове навчання (технології). Креслення.

$CUT$

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 03.07. 2018 р. № 1/9-415

Трудове навчання (технології). Креслення.

Відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета трудове навчання у 2018/2019 навчальному році відводиться:

у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень;

у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень;

у 10 класах (вибірково-обов’язковий предмет) 3 год. на тиждень, якщо вивчається тільки в 10 класі, та 1, 1,5, або 2 год. на тиждень, якщо вивчається в 10 і 11 класах;

у 10 класах (профільний предмет) –6 год. на тиждень (орієнтовна кількість);

у 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

у 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Впровадження курсів за вибором технологічного спрямування також може здійснюватися за рахунок варіативної складової.

Вивчення трудового навчання в 2018/2019 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;

10 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

навчальна програма «Технології 10–11 класи (профільний рівень)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

11 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи.Рівень стандарту, академічний рівень» (авт.: А. Терещук та інші).

Зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Учні 5 – 9-их класів навчаються за оновленою програмою, що зорієнтована на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнівзгруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнівмають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проекта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання. 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів» 8 кл. можна розділити на: обраховує вартість затрачених матеріалів – розраховує потребу матеріалів на проект - розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів) чи досягнення при використанні різних технологій обробки (Знає будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів. 7 кл.)

Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

Перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проектами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів.

Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі – 2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проект у 9 класі). Поступове зменшення кількості проектів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. У 5–6 класах учні хочуть швидко побачити свої результати, тому проекти мають бути простішими й не вимагати багато часу. У 7 та 8 класі проекти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як протягом навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.

Кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.

Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, мати реальне практичне застосування, а не викидатися в кошик для сміття. Тобто практичний результат учнівського проекту має бути:

особистісно ціннісним;
корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади;
соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал.

Процес роботи над усіма проектами в кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.

Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями в попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.

У процесі проектування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.

Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого виробу.

Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку. Основну технологію можна застосовувати як додаткову в інших виробах.

При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.

При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу вчителю доцільно працювати за таким алгоритмом:

Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;

Крок 2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проектування й виготовлення кожного обраного виробу;

Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;

Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;

Крок 5. Сформулювати теми та зміст уроків із проектування та виготовлення кожного об’єкта проектно-технологічної діяльності учнів;

Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.

Предмет «Технології» в 2018/2019 навчальному році відноситься до вибірково-обов’язкових предметів. Він може вивчатися за двома схемами: а) тільки в 10 класі (або тільки в 11 класі) по 3 години на тиждень; б) по 1,5 години на тижденьі в 10 і в 11 класах або 2 год в 10 класі та 1 год в 11класі і навпаки.

У змісті навчальної програми «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» основною метою технологічної освіти учнів має стати не сума знань про певну технологію чи наперед визначені способи діяльності для їх вивчення і відтворення, а формування в учнів здатності до самостійного конструювання цих знань і способів діяльності через призму їх особистісних якостей, життєвих та професійно зорієнтованих намірів, самостійного набуття ними досвіду у вирішенні практичних завдань.

Провідною умовою для досягнення цієї мети є проектна діяльність учнів як практика особистісно-орієнтованого навчання, яка дозволяє учителю організувати навчання, що спрямоване на розв'язання учнями життєво і професійно значущого практичного завдання (справи). Така діяльність учнів обумовлює інтерактивну, навчально-дослідну та інші види діяльності, що відбуваються в руслі проектної, як провідної, та інших навчальних технологій (проблемного навчання, критичного мислення, технології комбінованого навчання та ін.).

Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, з яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох):

«Дизайн предметів інтер’єру»,

«Техніки декоративно-ужиткового мистецтва»,

«Дизайн сучасного одягу»,

«Краса та здоров’я»,

«Кулінарія»,

«Ландшафтний дизайн»,

«Основи підприємницької діяльності»,

«Основи автоматики і робототехніки»,

«Комп’ютерне проектування»,

«Креслення».

Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проектом, який учні виконують колективно або за іншою формою визначеною учителем. Структура модуля складається з очікувальних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, алгоритму проектної діяльності учнів та орієнтовного переліку творчих проектів.

На вивчення обраних навчальних модулів відводиться 105 годин. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проектної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.

Основою для вивчення будь-якого модуля є проектно-технологічна система навчання, яка ґрунтується на творчій, навчально-пізнавальній та дослідно-пошуковій діяльності старшокласників від творчого задуму до реалізації ідеї у завершений проект.

Учні 10-х класів, де предмет «Технології» вивчається на профільному рівні, обирають спеціалізацію із переліку, за якою може здійснюватися навчання:

Автосправа.

Агровиробництво.

Деревообробка.

Елементи імідж-дизайну.

Комп’ютерна інженерія.

Кондитерська справа.

Кулінарія.

Металообробка.

Обробка інформації та програмне забезпечення ПК.

Основи дизайну.

Основи лісового господарства.

Підприємництво.

Технічне проектування.

Туристична справа.

Українська народна вишивка.

Швейна справа.

У межах технологічного профілю в 10-х класах також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм, розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

До першої групи відносяться:

«Продавець (з лотка, на ринку)»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
«Манікюрниця»;
«Штукатур».

На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До другої групи відносяться:

«Вишивальниця»;
«Агент з організації туризму»;
«Оператор комп'ютерного набору»;
«Різьбяр по дереву та бересту»;
Інтегрована професія – «Швачка. Кравець».

На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До третьої групи відносяться:

- «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;

- «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;

- «Перукар (перукар-модельєр)»;

- «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;

- «Офіціант»;

- «Секретар-друкарка»;

- «Слюсар з ремонту автомобілів»;

- «Столяр будівельний».

На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.

Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.

Учні 11-х класів в 2018/2019 навчальному році освоюють навчальний предмет технології (рівень стандарту та профільний рівень) за тими ж навчальними програмами та на тих самих умовах, що й минулого року.

Навчання з обслуговуючих та технічних видів праці на уроках трудового навчання відбувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) .

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679).

Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17674).

Директор департаменту загальної середньої

та дошкільної освіти Ю.Г. Кононенко

Завантажити

Методичні рекомендації

toshka — Fri, 29 Dec 2017 08:16:29 GMT

Методичні рекомендації щодо підготовки до ІII етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання у 2017/18 н.р. (Київська область)

$CUT$

ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання проводиться відповідно до «Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 №1099 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2011 №1318/20056.

ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання проходитиме для учнів 9-х та 11-х класів і традиційно складатиметься з 3-х турів: теоретичного туру, комплексної роботи (практичного туру) та захисту проекту (домашнього завдання).

Зміст та оцінювання

Теоретичний тур. Учасникам протягом 1 год. (тут і надалі береться астрономічний час) буде запропоновано дати відповіді на різні типи теоретичних завдань, що охоплюють основні види навчальної діяльності на уроках трудового навчання й технологій. Максимальна кількість балів за теоретичний тур – 20 б..

Комплексна робота. Учасникам олімпіади буде запропоновано виготовити виріб із визначеного набору матеріалів із застосуванням операцій ручної та механізованої обробки конструкційних матеріалів.

Для виконання зазначеного завдання дівчатам потрібно мати:

Інструменти індивідуального використання.
Креслярські інструменти.
Аркуш паперу для виготовлення викрійки формату А-1.
Матеріали для виготовлення та оздоблення виробу.

Домашні заготовки окремих оздоблювальних елементів використовувати не дозволяється- оздоблення виготовлених виробів учні мають виконувати власноруч під час практичної роботи. Учасниці повинні володіти навичками роботи із клейовими прокладковими матеріаламита синтепоном.

Під час роботи учениці можуть використовувати власні швейні машини.

Хлопці повинні мати:

9 клас

Інструменти для розмічання, пиляння, стругання, збирання, оздоблення деревини різьбленням та ще одним іншим способом.
Набір свердл для виготовлення фігурних елементів деталей виробу.
Креслярські інструменти.

11 клас

Інструменти для розмічання, рубання, різання, обпилювання, зачищання, скріплення листового металу, художньої обробки металу та деревини різьбленням.
Набір свердл діаметром до 12 мм.
Заклепки – 20 шт.
Викрутка.
Креслярські інструменти.

Критерії оцінювання:

функціональність виробу та зручність у користуванні;
привабливість (естетична цінність) виробу;
володіння техніками обробки матеріалів;
оригінальність роботи та новизна у підході до вирішення завдань.

На виконання завдання передбачено 4 години. Робота оцінюватиметься в 60 балів.

За порушення правил техніки безпеки під час виконання завдання учасники можуть позбавлятися до п’яти балів рішенням Голови журі за вмотивованим поданням членів журі у присутності учасника, до якого ця норма застосовується.

Захист проекту (домашнього завдання). Для участі у даному турі олімпіади учасникам необхідно представити вироби (домашні роботи), що відповідають наступним темам:

Хлопці 9 класу – «Брелок для ключів».

Хлопці 11 класу – «Корпус для флешки».

Дівчата 9 класу – «Намисто в етностилі».

Дівчата 11 класу – «Головний убір в етностилі».

Завершальним етапом виконання творчого проекту має бути випробування виробу в реальних (наближених до реальних) умовах. Це може призвести до часткової втрати зовнішнього вигляду, що не вплине на оцінювання роботи з боку журі.

До творчого проекту учасники олімпіади додають в електронному вигляді 6-10 світлин із зображенням проміжних і кінцевого результатів проекту (оформлених у вигляді презентації), які можна використати при захисті проекту та паспорт проекту за формою згідно з Додатком 1.

Під час захисту проекту (5-7 хв.) учні демонструють світлини та висвітлюють питання:

Яку проблему чи завдання може розв'язати даний проект?
Які особливості виготовлення виробу?
Які недоліки було виявлено під час випробування?
Як вони були виправлені?
Які застереження варто враховувати при виготовленні виробу?

Також учасники олімпіади дають відповіді на запитання членів журі щодо процесу виготовлення, особливостей конструкції, підбору конструкційних матеріалів тощо (до 3 хв.).

Звертаємо увагу на те, що презентація виробу не повинна включати історію виробу, розширені економічні обрахунки, креслення, технологічні карти, маркетингові дослідження.

Максимальна кількість балів за виконання завдань третього туру – 40б..

Критерії оцінювання домашніх робіт:

відповідність вимогам завдань;
функціональність, якість та естетичність запропонованих виробів;
володіння техніками обробки матеріалів;
оригінальність роботи та новизна у підході до вирішення завдань;
захист.

Після оцінювання та захисту роботи повертаються авторам.

Учасники олімпіади

До місця проведення олімпіади учні повинні прибувати організовано у супроводі керівника команди, маючи при собі:

учнівський квиток;
медичну довідку про відсутність інфекційних хвороб та контакту з інфекційними хворими;
довідку про інструктаж з правил безпечної праці та допуск до роботи на обладнанні навчальних майстерень.

Відповідальні особи: завідувач відділу методики викладання трудового навчання КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»	Сацюк Олена Іванівна
Контактний телефон: 097 825 71 47
методист відділу методики викладання трудового навчання КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»	Однорог Олександр Петрович
Контактний телефон: 050 912 06 35

Додаток 1

Паспорт проекту

Автор:
Вчитель:
Повна назва школи та її адреса:
Назва проекту:
Час виготовлення (год.):
Матеріали:
Загальна послідовність виготовлення:
Особливості виготовлення (за наявності):
Поради по догляду (за наявності):

Додаток

до листа КВНЗ КОР

«Академія неперервної освіти»

від 29.01.2018 № 01-13/15

інструменти та матеріали,

необхідні для виконання практичного туру

ІIІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання у 2017/18 н.р.

Обслуговуючі види праці

9 клас

Інструменти індивідуального використання.
Креслярські інструменти.
Аркуш паперу для виготовлення викрійки формату А-2.
Бавовняна тканина (ситець, бязь тощо) двох кольорів (компаньйонів або контрастних)‒ дві деталі, розмірами 40×40 см.

Клейова прокладкова тканина – одна деталь розмірами 40×40 см.
Швейні нитки по кольору тканини.

Матеріали, що дозволяють застосувати декоративні техніки оздоблення не менше, ніж двома технологіями.

11 клас

1. Інструменти індивідуального використання.

2. Креслярські інструменти.

3. Аркуш паперу для виготовлення викрійки формату А-1.

4. Бавовняна тканина (ситець, бязь тощо) двох кольорів (компаньйонів або контрастних) – по 0,5 м кожного (при ширині тканини 0,9 м).

5. Синтепон (щільність 100 або 150 г/м²) – дві деталі розмірами 40×40 см.

6. Швейні нитки по кольору тканини.

7. Матеріали, що дозволяють застосувати декоративні техніки оздоблення не менше, ніж двома технологіями.

Технічні види праці

9 клас

Інструменти для розмічання, пиляння, стругання, збирання, оздоблення деревини різьбленням та ще одним іншим способом.
Набір свердл для виготовлення фігурних елементів деталей виробу.
Креслярські інструменти.
Дошка (сосна) 200×100×25 -2шт..
Дошка (сосна) 200×100×20 -1шт..
Брусок (сосна) 200×50×35 -1шт..
Планка (придатна для різьблення) 200×20×7 – 4шт..
Цвяхи, саморізи для скріплення деталей виробу.
Дріт Ø 2÷4мм, L 200мм – 2шт..
Заготовка, оброблена у токарному станку (тверда порода деревини), Ø30мм, L 200мм – 1шт..
Заготовка, оброблена у токарному станку (тверда порода деревини), Ø20мм, L 200мм – 1шт..

11 клас

Інструменти для розмічання, рубання, різання, обпилювання, зачищання, скріплення листового металу, художньої обробки металу та деревини різьбленням.
Набір свердл діаметром до 12 мм.
Викрутка.
Креслярські інструменти.
Брусок (деревина придатна для різьблення) 200×40×35 – 1 шт..
Планка (деревина придатна для різьблення) 200×30×7 – 2шт..
Сталь листова 200×200, S 0,5÷1мм – 2 шт..
Заклепки – 10 шт..
Саморізи по дереву – 10 шт..
Дріт Ø 2÷4мм, L 200мм – 2шт..

Готемось до уроку

toshka — Fri, 08 Dec 2017 12:26:13 GMT

Економічне обґрунтування проекту

$CUT$

Економічне обґрунтування проекту

Готуємось до уроку

toshka — Thu, 05 Oct 2017 08:32:22 GMT

§3 Основні інформаційні джерела. Технологія пошуку інформації засобами Інтернету

$CUT$

Зроблено в Майстер-тест

Готуємось до уроку

Адмін — Fri, 15 Sep 2017 15:32:05 GMT

2.1. Етапи та стадії виробничого і навчального проектування.

$CUT$

Сделано в Мастер-тест

§ 1. 1.1.Проектування як складова сучасного виробництва і життєдіяльності людини

toshka — Thu, 07 Sep 2017 17:59:22 GMT

§ 1. 1.1.Проектування як складова сучасного виробництва і життєдіяльності людини

$CUT$

Сделано в Мастер-тест

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436

toshka — Sun, 13 Aug 2017 08:12:05 GMT

Методичні рекомендації щодо викладання трудового навчання (технології), креслення у 2017/2018 навчальному році

$CUT$

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предмета трудове навчання у 2017-2018 навчальному році відводиться:

у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень;

у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень;

у 10 – 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

у 10 – 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Вивчення трудового навчання в 2017-2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

10 – 11 класи – «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).

Зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua).

Змістове наповнення навчального предмета «Технічна творчість» (для спеціалізованих шкіл з навчанням українською мовою і поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу) може здійснюватися за рахунок курсів за вибором відповідного спрямування.

З 1 вересня 2017 року учні 5 – 9-их класів навчатимуться за оновленою програмою, що містить ряд інноваційних моментів і орієнтована перш за все на результати практичної діяльності учня.

Крім того, змінено структуру самої програми та модифіковано її наповнення. В оновленій програмі немає колонки «Зміст навчального матеріалу» з визначеним переліком тем та описом матеріалу, який належить вивчити. Її замінили «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів», виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проекту (наприклад: «Розрізняє деталі за способом отримання» 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів» 8 кл. можна розділити на: «Обраховує вартість затрачених матеріалів» – «Розраховує потребу матеріалів на проект» – «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів») чи досягнення при використанні різних технологій обробки («Знає будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів» 7 кл.)

Орієнтовний перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій, як це було передбачено попередніми програмами. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, а не викидатися у кошик для сміття.

Процес роботи над усіма проектами у кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.

Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.

При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.

При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;

Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;

Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;

Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.

Учні старшої школі в 2016-2017 навчальному році незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання). Навчальна програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативний модуль для 10 – 11 класів можна обрати лише один раз у 10 або 11 класах. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Перелік варіативних модулів до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:

Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.
Технологія художнього різьблення по дереву.
Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.
Основи лісового господарства.
Технологія виготовлення малих архітектурних форм.
Технологія вишивання технікою мережки.
Технологія художнього набивання на тканині.
Технологія плетіння спицями.
Технологія рельєфного різьблення.
Технологія розпису на склі.
Технологія соломоплетіння.
Технологія інкрустації виробів з деревини.
Технологія токарної обробки деревини.
Технологія вишивання стрічками.
Технологія виготовлення м’якої іграшки.
Технологія вишивання шовковими стрічками.
Технологія писанкарства.
Технологія клаптикового шиття (печворк).
Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.
Технологія об’ємної вишивки.
Технологія виготовлення листівок.
Технологія ниткової графіки.
Технологія художньої обробки деревини випилюванням.
Технологія в’язання гачком.
Технологія дизайну інтер’єру.
Технологія пірографії (випалювання на деревині).
Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.
Технологія ручного розпису тканини.
Технологія виготовлення штучних квітів.
Технологія ліплення.
Технологія ручного ткацтва.
Технологія виготовлення подарункових упаковок.
Технологія виготовлення дитячого одягу.
Технологія дизайну предметів інтер’єру.
Об’ємне комп’ютерне моделювання.
Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.
Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.
Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.
Технологія матчворку (конструювання із сірників).
Технологія вишивання весільних рушників.
Технологія вишивання сорочки.
Технологія вишивання бісером.
Технологія бісерного ткацтва.
Технологія декупажу.
Технологія пошиття швейних виробів (із суцільнокроєним рукавом, на основі нічної сорочки).
Технологія конструювання та моделювання швейних виробів.
Технологія конструювання жіночого одягу.
Технологія пошиття плечового виробу з капюшоном (за журнальною викрійкою).
Технологія пошиття домашнього взуття.
Технологія печворку в’язаного гачком.
Технологія валяння виробів.
Технологія мозаїки по деревині (маркетрі).
Технологія макетування зброї.
Технологія електротехнічних робіт (виготовлення електрофікованих виробів).
Технологія довбарства.
Технологія виготовлення виробів із екструдованого пінополістеролу.
Технологія художньої в’язі.
Технологія шкіряної пластики.
Технологія ремонту та виготовлення меблів.
Технологія виготовлення штучних приманок для вудіння риби.

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання (наказ Міністерства освіти і науки від 01.10.2008 № 893):

Деревообробка.
Кулінарія.
Основи дизайну.
Агровиробництво.
Будівництво. Опоряджувальні роботи.
Енергетика.
Конструювання та моделювання одягу.
Легка промисловість.
Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.
Металообробка.
Основи бджільництва.
Технічне проектування.
Українська народна вишивка.
Художня обробка матеріалів.
Швейна справа.
Технології сільськогосподарського виробництва.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

До першої групи відносяться:

«Продавець (з лотка, на ринку)»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
«Манікюрниця»;
«Штукатур».

До другої групи відносяться:

«Вишивальниця»;
«Агент з організації туризму»;
«Оператор комп’ютерного набору»;
«Різьбяр по дереву та бересту»;
Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».

До третьої групи відносяться:

– «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;

– «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;

– «Перукар (перукар-модельєр)»;

– «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;

– «Офіціант»;

– «Секретар-друкарка»;

– «Слюсар з ремонту автомобілів»;

– «Столяр будівельний».

Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

Змістове наповнення технологічного профілю може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.

Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, що навчаються за будь-яким профілем.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класах технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) .

Розпочинається вивчення креслення в 7 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17674).

Завантажити: Методичні рекомендації щодо викладання трудового навчання (технології), креслення

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Адмін — Thu, 08 Jun 2017 07:48:48 GMT

Повідомлення для методистів районних, міських методичних кабінетів, центрів, науково-методичних центрів, керівників методичних об’єднань учителів трудового навчання, вчителів трудового навчання

$CUT$

В кінця травня місяці відбулося засідання колегії Міністерства освіти і науки України, на якому були презентовані оновлені навчальні програми для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з ряду предметів, в тому числі і з трудового навчання. Програми рекомендовані до використання у новому 2017/18 навчальному році. Оновлення програм відбувалося в межах чинного держстандарту.

Які ж зміни відбулися в програмах у порівнянні з попередніми? Насамперед, у всіх програмах змінили структуру пояснювальних записок, в яких чітко прослідковується уніфікована мета базової загальної середньої освіти - яким має бути випускник основної школи, якими є завдання кожного навчального предмета в реалізації завдань освіти.

Головним стає учень, а не предмет навчання. Також, чітко вказано сутність компетентнісного підходу і роль кожного предмета у формуванні ключових компетентностей.

Зроблено акцент на особливостях запровадження наскрізних змістових ліній: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".

Ключовою зміною є те, що не просто змінено порядок розташування колонок "Зміст" і "Вимоги до навчальних результатів", а те, що на першому місці стоять очікувані результати навчання. В них виокремлено знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.

У трудовому навчанні передбачається академічна свобода для вчителя, оскільки прибрано чіткий розподіл годин. Вчитель сам на свій розсуд розподілятиме їх залежно від складності обраних проектів та основних технологій.

З метою роз'яснення особливостей організації навчально-виховного процесу за оновленою програмою МОНУ та обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти було проведено низку семінарів-практикумів, на яких особливий акцент було зроблено на послідовності календарно-тематичного планування.

До уваги вчителів пропонуємо алгорит розроблення календарного планування від Лещука Романа Миколайовича, вчителя трудового навчання м.Вінниця.

Джерело

Оновлена програма

Адмін — Thu, 20 Apr 2017 11:45:55 GMT

Вивчення предмету «Трудове навчання» у 5-9 класах у наступному 2017/18 навчальному році планується за оновленою навчальною програмою з трудового навчання.

$CUT$

Доводимо до відома відповідальних і зацікавлених осіб, що вивчення предмету «Трудове навчання» у 5-9 класах у наступному 2017/18 навчальному році планується за оновленою навчальною програмою з трудового навчання. Тому, запрошуємо всіх активно долучатися до ознайомлення та обговорення проекту програми, який можна завантажити за інтернет-адресами:

https://www.facebook.com/groups/1775468302718754/1825301991068718/ ,

https://sites.google.com/site/nmktrud/

Зауваження та пропозиції можна надавати у коментарях до публікацій на фейс-бук, а також надсилати на ел. адресу dfn_trudove@ukr.net

Переглянути проект програми станом на 17.05.2017р.

Переглянути проект програми

На замітку вчителю

Адмін — Wed, 15 Mar 2017 14:26:48 GMT

Вимірювальні інструменти. Можливості рулетки.

$CUT$

На допомогу вчителю

Адмін — Tue, 14 Feb 2017 12:57:54 GMT

10 клас.Тема: Нитковий дизайн. Основні технологічні прийоми.

Практична робота. Виконання листівки до Дня закоханих.

$CUT$

10 клас.Тема: Нитковий дизайн. Основні технологічні прийоми.

Практична робота. Виконання листівки до Дня закоханих.

Гудзики своїми руками

Адмін — Wed, 01 Feb 2017 14:22:09 GMT

Ґудзики своїми руками Джерело: http://trudpalcv.at.ua/

$CUT$

Учителю трудового навчання

toshka — Tue, 17 Jan 2017 07:50:05 GMT

Розробки уроків призначені для вчителів технологій. У методичній розробці представлені конспекти уроків варіативного модуля «Технологія ниткової графіки» для 10 класу, а також інструкційні картки технологій заповнення різних геометричних фігур.

$CUT$

Завантажити: /010914/rozrobki_urokiv_chernjak_m.o..pdf